Перевіряємо святкову лексику – поради від філологині
Вітати зі
святами потрібно від щирого серця, красиво і правильно.
Зимові канікули
в самому розпалі, попереду ще багато новорічних свят! Та навіть зараз не варто
забувати про роботу над помилками. Чи цьогоріч ви не припускалися помилок у
привітаннях? А чи знають святкову лексику ваші учні?
У тонкощах
мовних конструкцій зі словом «рік» допоможе розібратися редакторка Тетяна Кришталовська.
Вона навела десять широковживаних помилок і стилістичних неточностей, яких ми
несвідомо припускаємося через вплив російської мови.
Пройшов рік → минув рік.
Наступаючий рік → прийдешній рік.
На протязі року → протягом (упродовж) року.
Прийшов (наступив) новий рік → настав новий рік.
Кожного року → щороку.
Підводити підсумки року → підбивати підсумки року.
Текучий рік → цей (поточний, нинішній) рік.
У кінці року → наприкінці року.
Раз у рік → раз на рік.
Рік назад → рік тому.
Пройшов рік → минув рік.
Наступаючий рік → прийдешній рік.
На протязі року → протягом (упродовж) року.
Прийшов (наступив) новий рік → настав новий рік.
Кожного року → щороку.
Підводити підсумки року → підбивати підсумки року.
Текучий рік → цей (поточний, нинішній) рік.
У кінці року → наприкінці року.
Раз у рік → раз на рік.
Рік назад → рік тому.
Крім цього,
пані Тетяна пояснила, у яких випадках назва свята пишеться з великої літери, а
в яких – з маленької.
- З великої літери пишемо назву свята – Новий рік:
«Сердечно вітаю
з Новим роком!»
- З маленької літери пишемо, коли йдеться не про свято, а про наступний рік:
«Бажаю
добробуту в новому році!» (тобто на весь 2019 рік, а не лише на ніч із 31 грудня
на 1 січня).
- Якщо вітаємо з настанням наступного року і в реченні поточнюємо рік (є цифри), то слово «новий» пишемо з малої, а після нього ставимо кому:
«Нехай у
новому, 2019 році усе задумане здійсниться!»
Тетяна Кришталовська розповіла, що в одинадцятитомному «Словнику української мови», у текстах класиків й у словниках синонімів наявні такі конструкції, як «пройшов рік», «наступив рік», «кожного року». Однак вона наголошує, що вони допустимі у художніх текстах, де образність і переносні значення цілком доречні. У нехудожніх же текстах усі мовні засоби потрібно вживати за прямою призначеністю. До того ж словники подають весь масив значень з примітками біля слів «історичне», «застаріле», «переносне», «рідковживане», «діалектне» «розмовне».
Перше значення
дієслова «проходити» – «іти; крокувати» і лише одинадцяте – «іти, минати, певним
чином протікати (про час, період, пору року)». Дієслово «наступати» має п’ять
значень, перше з яких – «ставати ногою, лапою» і лише останнє, п’яте – «те
саме, що наставати», – пояснює редакторка.
Вона радить
орієнтуватися на довідники зі стилістики і культури мови, автори
яких, враховуючи нюанси слововжитку, пропонують точніші, ощадливіші, питомо
українські форми, позбавлені калькування з російської.
Говорімо українською правильно й красиво!
Говорімо українською правильно й красиво!
Немає коментарів :
Дописати коментар